Вы здесь

Січкар Юлія

15.05.2005


Діагноз: Змішана форма зі стійким порушенням координації, епісиндром. ЗПМР

Я,Січкар Галина Володимирівна, проживаю в місті Львові, мати доньки Січкар Юлії Юріївни 15.05.2005р.н., яка хворіє з дитинства. Діагноз: ДЦП, змішана форма зі стійким порушенням координації, епісиндром. ЗПМР. Лікування доньки ми почали з 10-ти місячного віку, відколи зауважили, що дитина не розвивається як її однолітки (не сідала, не повзала та не вставала на ножки). Лікування почали у Реабілітаційному центрі "Еліта". Оскільки фінансовий стан сім'ї не дозволяв нам подальше лікування в даному центрі, ми продовжили лікування в Міській клінічній лікарні імені П.Орлика та з залученням інших фахівців (масажистів, психологів, реабілітологів), які приходилидо нас додому. До цього часу дитина навчалася в НРЦ "Левеня" для дітей з вадами зору, оскільки в доньки виявили діагноз "Субатрофія дисків зорових нервів обох очей". Але на жаль ми змушені були забрати дитину з даного закладу, оскільки її поведінка не дозволяла там навчатися. Зараз донька навчається в НРЦ "Святого Миколая"для дітей з розумовою відсталістю. Останні два роки ми лікуємо доньку в місті Києві у Неврологічній клініці Доктора Яценко, де пройшли вже сім курсів реабілітації, які оплачували самі, з допомогою рідних та небайдужих людей. Стан дитини значно покращився, моя донечка стала спокійнішою, зменшилася агресія по відношенні до інших дітей, та саме основне, що вона почала спати вночі і зменшилися приступи. Але лікування в клініці дуже дороге, тому ми не маємо можливості і надалі оплачувати такі суми, так як і саме проживання в місті Києві дуже дороге. Тому прошу Вас надати матеріальну допомогу для того, щоб ми змогли пройти черговий курс реабілітації у Неврологічній клініці доктора Яценко. Благаю Вас не відвернутися, а допомогти моїй донечці зробити ще один крок до поставленої нами мети і зміцнити її віру у власні сили.
З повагою, мама Юлі.

Контакти батьків:
096-472-59-73 Галина (мама)
galina.sichkar85@gmail.com

Адреса проживання: м. Львів

Прямі банківські реквізити:
ПриватБанк
МФО: 305299
ЄДРПОУ: 14360570
р/р: 299244825509100
Номер картки: 5168 7573 1306 8621
Отримувач: Січкар Галина Володимирівна

foto_1_marker_0.jpgfoto_3_marker_0.jpgvypiska_marker_14.jpgvytyag_2_marker.jpgvytyag_marker.jpgschet_marker_35.jpg

/////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////

Новини від мами на 29.11.17

Доброго дня! Хочу розповісти Вам про зміни, які відбулися у моєї донечки за ці кілька місяців. Ми ходимо в школу, Богу дякувати вже помаленьку звикли до колективу, у Юлі з'явилися друзі, за якими вона, коли вдома, дуже сумує і постійно мені розповідає про них. Це для нас дуже-дуже велике досягнення, яке я думала що не може бути реальністю. Ви не уявляєте собі, скільки в мене в серці радості і любові, мені хочеться всіх обіймати, всім дякувати за допомогу для моєї донечки, за молитву, за підтримку, яка для мене, як мами є дуже важливою! Навчання нам дається важко. Дитині складно писати букви, рахувати, але помаленьку просуваємося з читанням. Тому я вірю, що малесенькими кроками ми отримаємо хороші результати, тому що наші шкільні і приватні вчителі нам у цьому дуже допомагають. Ми пройшли черговий курс реабілітації в місті Києві у Неврологічній клініці Доктора Яценко, яке тривало з 23.10.2017р.,по 02.11.2017р. Процедури нам давалися важко, перші кілька днів все було нормально, а наступна половина, коли вже почали діяти процедури, Юлічка стала дуже емоційною, збудженою, постійно плакала, зривала заняття, тому лиш, дякую Богу, за допомогу своїй мамі, яка була в цей важкий для мене і Юлічки час була з нами, тому що самій дуже складно і важко бути на лікувані, яке кожного разу діє по-різному. Зараз ми почали медикаментозне лікування, яке нам лікар розписала на 10 днів. Ми почали пити таблетки і колимо по три уколи відразу, і через 10 днів ми їдемо в Київ на консультацію, де лікар подивиться як проходить медикаментозне лікування і призначить ще на 10 днів уколи, але вже інші, а таблетки будемо пити цілий місяць.Тому я зараз хвилююся за свою дорогоцінну, сміливу донечку, яка так багато терпить, як на неї подіють уколи, щоб не була дуже збуджена, щоб добре спала, але ми знаємо, що це для її добра і ми мусимо все витримати. Зараз в нас знову збився сон, за який ми вже роками так боремося, дитині важко заснути. Кілька днів тому у Юлясі був дуже гострий стан, її так сильно боліла голівка, що вона її з подушки не могла підняти і погано себе почувала, тошнило її. Це так страшно коли дитина дивиться на мене своїми прекрасними блакитними оченятами і чекає підтримки і опори від мами, а бачить тільки безсилля і налякані очі, хоч як я стараюся їй цього не показувати в ті важкі моменти. Тоді я викликаю швидку, тому що переживаю щоб не було судом і з нетерпінням чекаємо, щоб швидше закінчився цей жах...Над ранком Юлічка вже заснула, а мені вже потрібно будити меншого синочка в садочок, а в мене голова навіть не піднімається від того безсилля, я лежу і думаю собі, Господи, чому? За що? Чому знову? Чjму саме моя Юляся? А у відповідь -мовчання. І я знову збираюся з силами, з усмішкою на оличчі, щоб синочок нічого не помітив, тому що одного разу він бачив таку нічку і дуже злякався, тому я стараюся, щоб він знав і бачив тільке хороше, і хочу щоб мої дітки бачили тільки те, що їх мама впевнена в тому, що в нас буде все добре!!! І я навіть на капельку не сумніваюся, що моя донечка повністю одужає, тому що ми вже досягли великих результатів. Тому дуже прошу Вас не кидати нас на середині нашого пройденого шляху, а допомогти нам дійти до довгоочікуваного фінішу, який обов'язково настане!!! Як мама, я Вам дуже вдячна за розуміння і підтримку!!! Нехай Господь всіх Благословить, нехай Матінка Божа огорне всіх плащем Своєї любові, а Святий Миколай, якого ми вже всі так чекаємо, принесе нам ті подаруночки, на які ми так чекаємо!!!
vypiska_marker_16.jpgzaklyuchenie_marker_2.jpg

Новини від мами на 22.09.17

Хочу Вам трішки розповісти про свою донечку Юлічку, чим вона займається і які вміння і навички має на даний час .Ми навчаємося в смт. Брюховичі в НРЦ "Святого Миколая" на індивідуальній формі навчання, хоча я, як будь-яка мама, мрію, щоб моя дитина навчалася в класі з всіма дітками, мала багато друзів, але, на жаль, ми змушені займатися одні через імпульсивну поведінку дитини і агресію до інших дітей. Навчання моїй донечці дається важко. На її вік, а їй уже 12 років, ми починаємо читати, важко дається письмо, особливо окремі букви, такі як: я, ш, щ, ц, і особливо математика. Дитині ще важко, тому що вона погано бачить рядки і клітинки через проблему з зором. Дитині поставили діагноз "Субатрофія дисків зорових нервів обох очей", тому ми змушені писати на спеціальних зошитах з математики і письма, які мають великі клітинки і широкі лінійки. Але я надіюся, що ми цього навчимося так як маємо хороших педагогів у школі, і приватні психологи і дефектологи, які приходять до нас додому, нам у цьому допоможуть. Після занять дитина залишається у школі на денне перебування, де з нею займаються психологи, дефектологи, логопеди і реабілітологи. І саме основне завдання даного центру - соціалізувати діток з даними проблемами. Ми вже досягнули перших успіхів: моя донечка почала їсти зі всіма дітками за одним столом, вона почала менш агресивно до них відноситися, починає з ними по трошки бавитися. І моє материнське серце переповнене великою радістю, тому що я думала, що цього всього вже не буде, і їй, як і нам батькам, буде дуже важко жити в цьому жорстокому світі, який, на превеликий жаль, не сприймає таких діток, як моя донечка. Але в Бога інші плани, тому я дякую Йому за це! До цього часу у Юлі була лиш одна компанія, її менший братик Данилко, якому зараз 5 рочків і який вже багато чого навчив сестричку. А тепер Юля починає дружити з дітками, у неї починають з"являтися свої бажання. Моя донечка дуже любить спорт, плавання і дуже просить мене записати її на ці гуртки, але нас як завжди ніде не беруть, а якщо і візьмуть, то через кілька занять просять піти через поведінку дитини. І це дуже страшно, коли тебе дитина питає чому мама її туди більше не веде, а тебе душать сльози, біль і розчарування, і ти незнаєш як пояснити це все своїй дитині... Дуже багато таких важких станів ми проходили... Але ми мусимо йти далі не покладаючи рук, тому ми почали займатися танцями, але вдома, приходять приватні психологи і дефектологи, які допомагають дитині засвоїти шкільну програму. І моя донечка обов"язково вийде з цього стану і вона буде тішитися життям, як інші діти, буде сама гуляти без мого постійного нагляду, буде сама ходити в магазин, але нам потрібна і допомога лікарів, які коштують великих грошей. По рекомендації батьків, які мають схожі проблеми, мені порадили Неврологічну клініку доктора Яценко в місті Києві. Коли я подзвонила туди, я була шокована від цін, але зібравши повну суму за допомогою рідних ми зібралися і поїхали на 10-денний курс реабілітації. Відразу там ми проходили медикаментозний курс лівання, який був дуже насичений. Дитині робили відразу по три уколи і пили багато таблеток. Такі насичені медикаментозні курси лікування ми проходими 2 рази в рік,а в проміжках ми п"ємо заспокійливі і інші препарати, які потрібні для підтримки організму дитини. А процедури ми проходими кожні 3 місяця,так як лікар каже, що основну процедуру(мікрополяризацію) ,не можна робити пізніше ніж через 3-4 місяці. Тому ми змушені просити допомоги у небайдужих людей, які розуміють чужу біду і яким небайдужа доля наших діток, оскільки я не працюю, тому що займаюсь постійним лікуванням доньки і практично завжди змушена бути поряд з нею, та виховую меншого сина. Так як ми побачили великі результати і досягнення від лікування, тому є велика надія, що моя донечка вийде з цього стану, але на це потрібні шалені кошти, тому я вірю, що знайдуться добрі люди, які допоможуть нам, щоб ми змогли поїхати знову на реабілітацію, яка буде проходити з 23 жовтня, потім в березні і т.д., а я як мама, яка надзвичайно любить свою донечку, яка кардинально поміняла моє життя і мої мрії ,яка вчить мене нового життя, зроблю все, щоб моя донечка була щаслива.

Добавить комментарий

Filtered HTML

  • Адреса страниц и электронной почты автоматически преобразуются в ссылки.
  • Разрешённые HTML-теги: <a> <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Строки и параграфы переносятся автоматически.

Plain text

  • HTML-теги не обрабатываются и показываются как обычный текст
  • Адреса страниц и электронной почты автоматически преобразуются в ссылки.
  • Строки и параграфы переносятся автоматически.
CAPTCHA
Введите цифри с картинки
10 + 6 =
Решите эту простую математическую задачу и введите результат. Например, для 1+3, введите 4.